Cette page est un fruit du projet Babel
Voici un tableau comparatif des noms de mois slaves. Les langues slaves ont la particularité de désigner, selon la langue, des mois différents avec un terme commun d’origine slave. Les slovaques, russes, serbes, macédoniens et bulgares utilisent de nos jours les noms dérivés du latin. Le bas-sorabe utilise les noms slaves indiqués ci-dessous ainsi que les noms allemands des mois (transcrits avec l’alphabet sorabe, par exemple März devient měrc), le polabe a lui intégré un terme germanique dans ses désignations (môn – Mond/Monat). Une autre curiosité est l’utilisation par l’église orthodoxe serbe de noms de mois particuliers inspirés des fêtes religieuses*.
Slave occidental | Slave méridional | Slave oriental | |||||||||||||||
tchèque | lach | silésien | polonais * | polabe | cachoube | haut sorabe | bas sorabe | croate | slovène * | vieux serbe | vieux macédonien | vieux bulgare | ukrainien * | ruthène | biélorusse | vieux russe * | |
1 | leden | styčéń | styćyń | styczeń | lede môn | stëcznik | wulki róžk | wezymski | siječanj | prosinec | коложег | коложег | сечен | сiчень | стичен, сьічен, січен | студзень | сечень, просинец |
2 | únor | luty | luty | luty | rüzac / rüsatz | gromicznik | mały róžk | swěckowny | veljača | svečan | сечко | сечко | люти | лютий | лютий | люты | бокогрей, сечень, снежень |
3 | březen | mařec | mařec | marzec | zürmôn / sürmôn | strëmiannik | nalĕtnik | pózymski | ožujak | sušec | дерикожа | цутар | сухи | березень | марєц, марец | сакавiк | березозол, зимобор, протальник |
4 | duben | kvjećéń | kvěćyń | kwieceń | choidë môn / chéudemon | łżëkwiôt | jutrownik | jatšownik, nalětny | travanj | mali traven | лажитрава | тревен | брезен | квiтень | квітен | красавiк | брезень, снегогон, цветень |
5 | květen | maj | maj | maj | laistë môn / leisten mon | môj | róžowc | rozhelony | svibanj | veliki traven | цветањ | косар | тревен | травень | май | май | травник (травень) |
6 | červen | červjec | červěc | czerwiec | pątjustë môn / pancjusté mon | czerwińc | smažnik | smažki | lipanj | rožnik | трешњар | жетвар | изок | червень | червец, чирвец | чэрвень | разноцвет, червень |
7 | červenec | lipjec | lipěc | lipiec | zeminik / semínic | lëpińc | pražnik | žnjojski | srpanj | mali srpan | жетвар | златец | червен | липень | липец | лiпень | страдник, липец |
8 | srpen | śérpjéń | śyrpjyń | sierpień | haimôn / haymon | zélnik | žnjec | jacmjeński | kolovoz | veliki srpan | гумник | житар | зарев | серпень | серпен | жнiвень | жнивень, зарев, серпень |
9 | září | vřeśéń | vřeśyń | wrzesień | prenj zaim môn / pregniaseine mon / jisinmôn | séwnik | požnjec | požnjenc | rujan | kimavec | гроздобер | гроздобер | Руен | вересень | вересен | верасень | вересень, хмурень |
10 | říjen | paźdźernik | paźdzěrnik | październik | wainj môn / weiniamon | rujan | winowc | winowc, winski | listopad | vinotok | шумопад | листопад | листопад | жовтень | жовтен | кастрычнiк | листопад, грудень |
11 | listopad | listopad | listopad | listopad | zaim môn, seynemon | lëstopadnik | nazymnik | młośny | studeni | listopad | студен | студен | груден | листопад | листопад | лiстапад | листопад, грудень |
12 | prosinec | grudźéń | grudźyń | grudzień | trubnë môn / trübnemon | gòdnik | hodownik | zymski | prosinac | gruden | коледар | снежник | просинец | грудень | груден | снежань | студень |
Les couleurs représentent une étymologie commune :
couleur | Explications |
studeni | il commence à faire froid (refroidir : russe студить) |
styczeń | Le mois pour couper les arbres |
leden | mois de la glace (glace : russe лёд, polonais lód) |
luty | mois du froid intense (aigu, féroce : bulgare лют) |
březen | mois du bouleau (bouleau : russe берёза, tchèque bříza, bulgare бреза), à rapprocher du biélorusse сакавiк qui évoque la sève circulant dans ces mêmes bouleaux |
sušec | Le mois sec (sec : russe сухо) |
kwieceń | mois des fleurs (fleur : polonais kwiaty, russe цветок) |
travanj | mois de l’herbe (herbe : russe трава, croate trava) |
červen | le mois rouge (un ver, polonais czerw, servait à teindre en rouge, polonais czerwień, croate crven) |
lipanj | le mois du tilleul (tilleul : russe липа, polonais, croate lipa) |
srpen | mois de la moisson avec la serpe (serpe : polonais sierp) |
září | Mois (du soleil) flamboyant (lueur du feu : russe зарево) |
wrzesień | Mois de la bruyère (bruyère : polonais wrzos, croate vrijesak) |
rujan | la nature se teinte de rouge / le mois des animaux en rut (rut : tchèque říje ) |
vinotok | Le mois du vin (vin : russe вино, polabe wainaicja) |
listopad | Mois des feuilles qui tombent (feuille : polonais liście, russe лист ; tomber : russe падать, polonais padać) |
gruden | Le mois du sol gelé (polonais, croate gruda – motte de terre, le froid rend le sol dur à travailler, il est comme une grande motte compacte) |
prosinec | le mois du soleil resplandissant (à travers les nuages et brumes) (transparaitre : vieux slavon – prosinoti) / Autres étymologies (moins crédibles) : le mois des demandes en mariage (demander: tchèque prosit) ; le mois pour tuer le cochon (porcelet : polonais prosię) |
zymski | Le mois hivernal (hiver : russe зима), avec des variantes (avant l’hiver, en hiver, après l’hiver) |
snežnik | Le mois de la neige (neige : russe снег) |
paźdzěrnik | le mois de la tille (écorce de la tige du chanvre ; polonais paździerz : une chènevotte, une teille, une tille) |
marzec, maj | emprunts au latin (mars, mai) |
Les décalages semblent reflèter les différences climatiques dans les régions habitées par les slaves. Le tableau montre quels mois sont désignés par une étymologie commune, le point marquant le mois le plus fréquemment appelé de la sorte (moyenne de tous les termes donnés dans ce fil, les noms encore utilisés ayant un poids plus important que les termes archaïques).
mois | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
studeni / froid | • | |||||||||||
styczeń / perches | • | |||||||||||
leden / glace | • | |||||||||||
luty / gel | • | |||||||||||
březen / bouleau | • | |||||||||||
sušec / sec | • | |||||||||||
kwieceń / fleurs | • | |||||||||||
travanj / herbe | • | |||||||||||
červen / rouge | • | |||||||||||
lipanj / tilleul | • | |||||||||||
srpen / serpe | • | |||||||||||
září / flamboyant | • | |||||||||||
wrzesień / bruyère | • | |||||||||||
rujan / rut | • | |||||||||||
vinotok / vin | • | |||||||||||
listopad / chute de feuilles | • | |||||||||||
gruden / terre gelée | • | |||||||||||
prosinec / translucide | • | |||||||||||
zymski / hiver |
Noms de mois slaves en russe ancien
1 Январь: просинец, стужайло, (сечень)
2 Февраль: снежень, сечень, межень, лютень, бокогрей
3 Март: сухый, протальник, капельник, зимобор, березозол
4 Апрель: березозол, снегогон, цветень, водолей, ручейник, (брезень)
5 Май: травень, травник, ярец, (ладо).
6 Июнь: кресень, изок-кузнечик, червень, хлеборост, разноцвет, скопидом
7 Июль: червень, страдник, сенозарник, липец, грозовик, жарник, серпень
8 Август: жнивень, серпень, густырь, хлебосол, зарев, разносол, (житнич).
9 Сентябрь: вересень, хмурень, ревун, зоревик
10 Октябрь: позимник, листопад, грудень, грязник, желтень
11 Ноябрь: грудень, листогной, полузимник, (листопад)
12 Декабрь: студень, студный, стужайло, хмурень (просич).
Noms des mois actuels et anciens en ukrainien (variantes antérieures au XIXe siècle)
1 Січень, студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій
2 Лютий, крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень
3 Березень, капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик
4 Квітень, краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій
5 Травень, пісенник, місяць-громовик, травник
6 Червень, кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник)
7 Липень, білець, грозовик, дощовик
8 Серпень, копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник
9 Вересень, ревун, зарев, сівни, бабськи літо, покрійник
10 Жовтень, грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник, паздерник
11 Листопад, грудкотрус, листопадець, падолист, братчини
12 Грудень, лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим
Noms des mois actuels et en vieux polonais
1 styczeń, tyczeń
2 luty, sieczeń, strąpacz
3 marzec, ?
4 kwiecień, łżykwiat, brzezień
5 maj, ?
6 czerwiec, ugornik, zok
7 lipiec, lipień
8 sierpień, sirzpień, stojączka
9 wrzesień, pajęcznik
10 październik, paździerzec
11 listopad, ?
12 grudzień, prosień, prosiniec
Noms des mois actuels et anciens en slovène
1 Prosinec, prosenec, prozimec, prezimec, zimec, lednik, snežnik, svečen, mali božičnik, prvnik, novoletnik, sredozimen
2 Svečan, sečan, sičan, svečnik, sičnjek, svičan, süšec, mali mesec, dežnik, talnik, poznozimec, drugnik, drujnik
3 Sušec, brezen, breznik, ebehtnik, mali traven, vetrnik, sušnik, postnik, ceplenjak, brstnik, ranoživen, spomladanjec, tretnik
4 Mali traven, traven, veliki traven, zelenár, deževni mesec, velikotravnik, mali travnik, travnjek, travnik, jurjevščak, štrtnik, ovčjider
5 Veliki traven, ?
6 Rožnik, izok
7 Mali srpan, ?
8 Veliki srpan, ?
9 Kimavec, ?
10 Vinotok, ?
11 listopad, ?
12 Gruden, ?
Noms des mois de l’église orthodoxe serbe
1 Богојављенски,
2 Сретењски,
3 Благовештенски,
4 Ђурђевски,
5 Царски,
6 Петровски,
7 Илински,
8 Госпођински,
9 Михољски,
10 Митровски,
11 Мратињски,
12 Божићни.
Liens utiles
• Tableaux comparatifs des noms de mois par famille linguistique (en allemand)
• Étymologie des noms de mois slaves (discussion en anglais)
• Articles sur les noms de mois slaves (en russe)
• Comparatif des noms de mois slaves (en russe)
• Noms des mois en serbe (en serbe)
• Transcription du cyrillique